Зубний біль (одонталгія) — це гострий симптом, що сигналізує про ураження твердих чи м'яких тканин зубощелепної системи. У Барселоні з її специфічним кліматом (висока вологість, середземноморське повітря) реакція організму на запальні процеси може бути вираженішою. Тепле вологе повітря сприяє набряку тканин, а різкі перепади температур (кондиціоновані приміщення та вулична спека) можуть посилювати гіперестезію — підвищену чутливість зубів. Захворюванню схильні всі вікові групи та обидві статі, однак пік звернень з гострим болем припадає на дорослих віком 20-50 років. Ігнорування симптому призводить до прогресування карієсу, пульпіту, періодонтиту та ризику розвитку одонтогенних абсцесів.
Види та локалізація зубного болю: клінічна картина
Класифікація болю ґрунтується на його характері, інтенсивності та тригерах, що є ключовим для попередньої діагностики. Гострий приступодібний біль, що посилюється вночі, характерний для пульпіту — запалення судинно-нервового пучка (пульпи). Нудний постійний біль, локалізований в області конкретного зуба або розлитий, може вказувати на хронічний пульпіт чи початковий періодонтит. Пульсуючий, розпираючий біль з чіткою локалізацією, що посилюється в горизонтальному положенні, часто супроводжує горий гнійний періодонтит чи періапікальний абсцес. Біль при накушуванні (дентинна чутливість) типовий для верхушечного періодонтиту чи травми зуба. Короткочасний біль від термічних та хімічних подразників — ознака карієсу дентину або гіперестезії твердих тканин зуба.
Етіологія: основні причини та патогенез захворювань
Первинною причиною в 95% випадків є мікробна біоплівка (зубна бляшка), метаболізм якої призводить до демінералізації емалі та розвитку карієсу. За відсутності лікування каріозний процес проникає в дентин, а потім у пульпарну камеру, викликаючи інфекційний пульпіт. Подальше поширення інфекції через апікальний отвір кореня призводить до ураження періодонтального зв'язка та кісткової тканини лунки — апікального періодонтиту. До додаткових факторів ризику в умовах Барселони належать: частине вживання кислих продуктів (вино, цитрусові), що сприяє ерозії емалі, а також звичка до холодних напоїв після гарячих страв, що провокує мікротріщини.
Сучасна діагностика: від анамнезу до високих технологій
Діагностичний процес в іспанських клініках відповідає суворому протоколу та включає кілька етапів. Починається він зі збору анамнезу та візуального клінічного огляду за допомогою зонда та стоматологічного дзеркала. Обов'язковим етапом є радіовізіографічне дослідження (прицільний цифровий знімок), що дозволяє оцінити глибину карієсу, стан периапікальних тканин та якість раніше проведеного ендодонтичного лікування. У складних випадках, наприклад при підозрі на кісту чи ретинований зуб, призначається конусно-променева комп'ютерна томографія (КЛКТ), що дає тривимірне зображення. Для диференційної діагностики вітальності пульпи застосовуються тести на холод (хлоретил) та електроодонтометрія (ЕОД).
Ступені тяжкості та невідкладні стани
Стоматологічний біль класифікують за ступенем тяжкості для визначення терміновості втручання. Легкий ступінь: короткочасна чутливість, що не порушує якість життя. Середній ступінь: помірний постійний або періодичний біль, що купірується анальгетиками. Важкий (гострий) ступінь: некупіруваний, інтенсивний біль, часто супроводжуваний набряком м'яких тканин обличчя (флюс), підвищенням температури тіла та загальною інтоксикацією. Останній стан є одонтогенною невідкладною ситуацією та вимагає негайного звернення до спеціаліста для проведення розрізу та дренування абсцесу та системної антибіотикотерапії (найчастіше на основі амоксициліну з клавулановою кислотою згідно з протоколами Іспанського агентства з лікарських засобів, AEMPS).
Протоколи лікування: від консервативної терапії до хірургії
Вибір тактики залежить від остаточного діагнозу. При карієсі проводиться препарування порожнини та реставрація фотополімерним композитом. Лікування пульпіту вимагає ендодонтичного втручання: під анестезією проводиться пульпектомія (видалення коронкової та кореневої пульпи), механічна та медикаментозна обробка кореневих каналів системою Ni-Ti файлів з ірригацією гіпохлоритом натрію та ЕДТА, з подальшою їх обтурацією гуттаперчею та методом латеральної конденсації. Апікальний періодонтит може вимагати як повторного ендодонтичного лікування, так і апікоектомії — резекції верхівки кореня. Усі процедури проводяться з використанням кофердаму для ізоляції робочого поля.
Стратегії профілактики в умовах середземноморського регіону
Ефективна профілактика ґрунтується на усуненні етіологічних факторів. Ключове значення має правильна гігієна порожнини рота: чищення зубів фторвмісною пастою (1450 ppm F) двічі на день, використання міжзубних щіточок чи флоссу, ірригаторів. Зважаючи на клімат, важливо підтримувати водний баланс, споживаючи воду замість солодких газованих напоїв. Рекомендується включити до раціону продукти, багаті на кальцій та фосфати (сир, мигдаль, риба), та обмежити частоту вживання вуглеводів. Обов'язковими є професійна гігієна з видаленням над- і підясенних зубних відкладень (скілінг) та профілактичний огляд у стоматолога кожні 6-12 місяців, що повністю відповідає рекомендаціям Іспанського товариства пародонтології та остеоінтеграції (SEPA).
