Гінгівостоматит: що це і хто в групі ризику?
Гінгівостоматит – це гостре інфекційно-запальне ураження слизової оболонки ротової порожнини та ясенного краю. Захворювання характеризується утворенням болючих елементів: від дрібних пухирців (везикул) до обширних виразок з ризиком некрозу тканин. Патологія не має гендерної схильності, але її етіологія тісно пов’язана з віком та імунним статусом. Наприклад, первинний гострий герпетичний гінгівостоматит – це переважно проблема дітей від 6 місяців до 5 років, які вперше стикаються з вірусом простого герпесу (ВПГ-1). У дорослих, особливо в умовах стресу або сезонного зниження імунітету, часто спостерігаються рецидиви герпетичної форми або розвиток виразково-некротичного гінгівостоматиту (гінгівіт Венсана).
Основні причини та тригери в нашому регіоні
Етіологія захворювання полімікробна. Провідну роль відіграють вірус простого герпесу I типу, стрептококи (Streptococcus pyogenes), анаеробна флора (фузобактерії, спірохети). В умовах Барселони з її середземноморським кліматом важливо враховувати локальні тригери. Висока літня температура та низька вологість в приміщеннях з кондиціонерами сприяють пересиханню слизової (ксеростомія), роблячи її вразливою до мікротравм та проникнення патогенів. Активний відпочинок, що включає плавання в морі (контакт з солоною водою) та можливі мікроопіки від сонця, також можуть слугувати провокуючими чинниками. Ключовою ланкою є зниження місцевого та загального імунітету на тлі ГРВІ, стресу, гіповітамінозу або загострення хронічних патологій.
Клінічна картина: від перших симптомів до тяжких проявів
Симптоматика розвивається стадійно і залежить від форми. Початкова стадія включає нездужання, субфебрилітет, печіння в ротовій порожнині. Розпал хвороби характеризується появою специфічних елементів. При герпетичній формі виникають згруповані везикули з серозним вмістом, які швидко розкриваються, утворюючи болючі афти, оточені вінцем гіперемії. Для виразково-некротичного гінгівостоматиту Венсана патогномонічними є виразки, вкриті сіро-зеленим некротичним нальотом, різкий гнилісний запах з рота (галітоз) та виражена кровоточивість ясен при мінімальному дотику. Загальні симптоми – гарячка до 39°C, регіонарний лімфаденіт (збільшення підщелепних вузлів), інтоксикація.
Класифікація та діагностика: сучасні протоколи
Класифікація будується за етіологією та тяжкістю:
-
За збудником: герпетичний (вірусний), стрептококовий (бактеріальний), виразково-некротичний (змішана анаеробна флора).
-
За перебігом: гострий (легкого, середнього, тяжкого ступеня) та хронічний рецидивуючий.
Діагностика в клініках, що дотримуються актуальних рекомендацій, включає кілька етапів:
-
Клінічний огляд: оцінка стану слизової, характеру виразок, ступеня некрозу, індексу гігієни.
-
Лабораторна діагностика: для верифікації збудника може застосовуватися ПЛР-дослідження зіскріба для виявлення ДНК ВПГ або бактеріологічний посів з визначенням чутливості до антибіотиків при підозрі на бактеріальну природу.
-
Диференційна діагностика: виключення хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту, специфічних уражень при хворобах крові, вторинних проявів при COVID-19 (актуально у 2026 році).
Комплексне лікування: етіотропна та симптоматична терапія
Лікування гінгівостоматиту у 2026 році залишається комплексним і базується на клінічних рекомендаціях. Протокол включає наступні обов’язкові етапи:
-
Професійна гігієнічна обробка: щадна видалення некротичних мас та зубного нальоту під місцевою анестезією (аплікаційною або інфільтраційною).
-
Місцева медикаментозна терапія: застосування сучасних антисептиків (хлоргексидин, гіпохлорит натрію), противірусних мазей на основі ацикловіру (при герпесі), аплікацій протизапальних та кератопластичних гелів з гіалуроновою кислотою.
-
Системна терапія: призначення НПЗЗ для зняття болю та запалення, при тяжких бактеріальних формах – антибіотики широкого спектра (наприклад, амоксицилін з клавулановою кислотою) з урахуванням даних антибіотикограми. При герпетичному гінгівостоматиті – системні противірусні препарати (валацикловір).
-
Корекція способу життя та харчування: щадна дієта (їжа кімнатної температури, пюреподібна консистенція), виключення кислого, гострого, солоного. Рекомендації щодо підтримки адекватного гідробалансу, особливо важливі в жаркому кліматі.
Профілактика рецидивів та прогноз
Профілактика спрямована на усунення тригерів: підтримання impeccable гігієни ротової порожнини, використання зволожувачів повітря в сухий сезон, захист губ від ультрафіолету, управління стресом та зміцнення загального імунітету. При своєчасній діагностиці та адекватній терапії прогноз сприятливий: епітелізація виразок відбувається в середньому за 7-14 днів. Відсутність лікування загрожує переходом у хронічну форму, деструкцією кісткової тканини пародонту, ризиком системної інфекції (сепсис).
